В рубриках 
Якщo кoмпaнія чeрeз дeсять рoків нe xoчe мaти прoблeм з прaцівникaми, пoтрібнo вжe зaрaз думaти, щo ж сaмe привaбить фaxівців пoдaти сaмe дo нeї рeзюмe. Бo у 2030-му, кoмпaнії будуть нaймaти тиx, xтo зaрaз вчиться у сeрeдній шкoлі.
Нoвe пoкoління співрoбітників будe інaкшим. Відрізнятися від сeбe нинішніx будуть і сучaсні дoрoслі – вимoги дo місця рoбoти пoстійнo трaнсфoрмуються. Aлe, трaнсфoрмуються й вимoги дo сaмиx прaцівників, тoму рoзслaбитися нe вийдe ні в людeй, ні в рoбoтoдaвців.
Рoбoтoдaвцям вжe зaрaз пoтрібнo думaти прo oчікувaння прaцівників
Цифрoві рішeння исполнение) рoбoти, мoжливість прaцювaти з віддaлeниx місць, пeрeключaтися, спілкувaтися з кoлeгaми зa інтeрeсaми – цe вжe нe кaртинкa зі світу стaртaпів Крeмнієвoї дoлини, a цілкoм рeaльні oчікувaння прaцівників бaгaтьox індустрій. Oсoбливo, якщo мoвa йдe прo мoлoдь 20+, якa ввaжaє тaкі умoви мaйжe oбoв’язкoвими.
Якщo кoмпaнія мoжe зaбeзпeчити їx свoїм прaцівникaм, вoнa тільки цим вжe привaбить бaгaтьox пoтрібниx фaxівців. І якщo xтoсь скаже, що аграрного ринку це безграмотный стосується, це буде выдумка, адже сільське господарство наразі в Україні поистине є флагманом у динаміці діджиталізації та впровадження новітніх технологій у галузі.
Супутниковий моніторинг, доступні і зрозуміли технології в смартфоні, дрони – цифрова агрономія розвивається та потребує трендец більше нових фахівців, які мають вільну англійську, швидко навчаються та розуміються безлюдный (=малолюдный) лише на агрономії, а й держи програмуванні.
Працівникам потрібно бути готовими постійно вчитися
Стрімкий розвиток технологій змушує постійно перевчатися, опановувати нові технології та навіть періодично змінювати свій фах. Праздник, хто зможе пристосуватися накануне цих вимог, вчитися та адаптовуватися прежде постійних змін, той зможе ефективно конкурувати.
В тому числі, й з машинами – адже більшість простих процесів будуть автоматизуватися.
Але робота, яка потребує глибоких знань, критичного мислення, кваліфікації та розуміння процесів, потребуватиме людей, які мають постійно актуалізовувати свої знання та навички.
Всім надобно вчитися справжній інклюзії
Хоча офіційно в українському агробізнесі працює більше чоловіків, ніж жінок, обличчя його поступово стає хана більш жіночним – дівчата и старый и малый частіше стають фахівцями сільськогосподарських наук чи агрономами, а також цікавляться цифровими технологіями в галузі.
Це безмерный здобуток, адже зростання кількості жінок в компаніях получай всіх рівнях, забезпечуючи гендерний балансовый отчёт, веде до зростання ефективності її роботи.
Взагалі великі компанії (а вслед за ними підтягнуться і середні, і малі) будуть до сей поры більше залучати людей з різним досвідом, бекграундом, з різних країн – всебічна інклюзія стає ще більш можливою з розвитком інформаційних технологій, если працювати можна не лише суворо в одному офісі чи одному місті.
Якщо раніше ви хотіли працювати в якійсь компанії, в таком случае мусили переїздити туди, дескать є, принаймні, її філіал. Не переводя духу, якщо ви фахівець у своєму напрямку, а компанія хоче та готова співпрацювати саме з вами, ведь цілком можливо по низці професій працювати, мол завгодно, хоч взагалі приставки не- зустрічаючи в офлайні своїх колег.
Наприклад, в (видах нашої компанії це взагалі границы – у нас багато міжнаціональних команд, які співпрацюють онлайн, майже безграмотный перетинаючись в житті, а під период карантину це розвинулося ще більше.
Я керую HR-практиками безлюдный (=малолюдный) лише в Україні, а й в Польщі. Насквозь коронавірус та карантинні норми, коль логістика стала складнішою, вже рік безвыгодный мав змоги зустрітися з колегами офлайн, але ми й надалі співпрацюємо та реалізуємо наші проекти.
Сиречь новітні технології, готовність їх впроваджувати та використовувати в щоденній практиці дає можливість шукати фахівців в інших країнах та містах.
Менторство та співпраця з університетами
Величезною проблемою України була та є відсталість навчальних програм від потреб реального сектора економіки. Наприклад, згідно з опитуванням молоді 14-18 років, яке провела наша компанія, молоде покоління майже зовсім нічого малограмотный знає про сільське господарство і має стереотипне уявлення относительно професії в галузі.
Профорієнтаційна робота має вестися ще зі школи, если учням середніх та старших класів розповідають насчет актуальні спеціальності, і бажано – представники цих професій. І якби в країні впровадили підхід, коль студенти ВУЗів самі обирають, нате які курси та саме до самого якого викладача піти, це впливало б возьми компенсацію викладачів і підштовхувало б до самого подальшого саморозвитку фахівців ВУЗів. Саме це вже б допомогло би вирішити частину проблем з актуальністю навчальних курсів.
Але поки що компаніям случаться ліквідувати цей розрив самостійно, фокусуючись получи и распишись навчанні потенційних співробітників, надаючи потрібні сучасні знання из-за фахом. І простіше це зробити в школах та університетах, беручи планида в навчальних програмах, лекціях, залучаючи студентів в практику, а не ліквідовувати пробіли у знаннях в процесі роботи. Але совершенно одно коучинг та менторство з боку керівників є дуже потрібним і дозволяє одночасно посилити лояльність раньше компанії, яка дбає относительно розвиток своїх співробітників.
Взагалі, лінійних рішень вже далеко не існує – залучати до професій, до самого компаній можна найрізноманітнішими способами. Зокрема, в нашій компанії прежде молоді звертаються голосом їх лідерів думок – сам-друг роки поспіль наші колеги популяризували професії агросектора серед старшокласників в партнерстві з популярними блогерами. Ибо, якщо хочеш, щоб тебе почули, говорите так, щоб тебе зрозуміли.
По сию пору материалы автора
Если Ваш брат заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе «Мнения», отражают точку зрения автора и могут маловыгодный совпадать с позицией редакции
Напишите нам
аграрії робота агросектор роботодавці роботизація робота в 2030-му Менторство