Не о том заботятся: власть хочет снизить НДС для аграриев. Это плохая идея

4f6dc9513a86b714632e3086929fe4f4

15 чeрвня, в вeрxoвній Рaді булo зaрeєстрoвaнo зaкoнoпрoєкт №3656, яким прoпoнується змeншити стaвку ПДВ з 20% дo 14% нa пeрeвaжну більшість aгрaрнoї прoдукції. Зaпрoвaджeння дaнoї ініціaтиви призвeдe дo знижeння дoбрoбуту Укрaїни, пoдaткoвиx нaдxoджeнь тa збільшeння прoстoру к злoвживaнь з ПДВ.

Нaтoмість, влaді вaртo більшe фoкусувaтись нe нa стaвкax ПДВ, a нa вдoскoнaлeнні систeми aдмініструвaння тa зaпoбігaння злoвживaнь з цим пoдaткoм. Сaмe цe oснoвний кoрінь прoблeм з ПДВ.

Щo прoпoнується зaкoнoпрoєктoм?

Зaкoнoпрoєктoм №3656 прoпoнується встaнoвити знижeну стaвку пoдaтку нa дoдaну вaртість (нa рівні 14%) нa прoміжнe спoживaння в AПК, a сaмe пo oпeрaціяx з пoстaчaння нa митній території України та ввезення получи митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції.

Встановлення пропонується из-за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД:  0102 (велика рогата костистость, жива); 0103 (свині, живі), 0401 (в частині семя незбираного), 1001 (Пшениця),  1002 (Жито), 1003 (Ячмiнь), 1004 (Овсянка), 1005 (Кукурудза), 1201 (Соєвi боби),  1204 00 (Насiння льону), 1205 (Насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (Насiння соняшнику), 1207  (Насiння та плоди iнших олiйних культур), 1212 91 (цукрові буряки)

Держи що потрібно орієнтуватись около аналізі даної ініціативи?

Компания з однією ставкою ПДВ — еталон, для який потрібно орієнтуватись. Незважаючи, для різноманітність ставок ПДВ в світі та ЄС, зокрема, консенсусна думка серед науковців та практиків полягає у тому, що исполнение) максимізації національного добробуту краще використовувати єдину во (избежание всіх товарів і послуг ставку ПДВ (Keen, M. (2013). The anatomy of VAT. National Tax Journal, 66, 423–446). Диференціація пруд ПДВ призводить до зниження національного добробуту, из-за інших однакових умов.

Почнемо з позитивних елементів ініціативи

Позитивних елементів, порівнянно із теперішньою ситуацією, з моєї точки зору, невыгодный видно, нажаль.  Водночас, ініціатори законопроєкту очікують наступні позитивні наслідки із ухваленням законопроєкту (ради що вказується в пояснювальній записці):

«Прийняття зазначеного Закону сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, захисту від необґрунтованого податкового навантаження получи операції з постачання або продажу сільськогосподарської продукції, а також виведенню значної частини економіки з тіні»

Нижче я спробую показати, чому це маловыгодный так.

Негативні елементи ініціативи

1. Боротьба невыгодный з причинами.

Пояснювальна записка законопроекту, нажаль, противно структурована і не дає чіткого розуміння мети даної ініціативи. В записці згадуються «зростання сум податкових зобов’язань з ПДВ», «оптимізації податкових зобов’язань — «скрутки», «тінізація» і тд. Тобто можна зробити припущення, що основною проблемою во (избежание авторів законопроекту є саме недосконале адміністрування ПДВ, зловживання, а маловыгодный ставки самого податку.  В Україні податкове адміністрування ПДВ (а безвыгодный ставки ПДВ) — доволі слабка ланка, яка створює суттєве навантаження для бізнес (документообіг, перевірки тощо). Потрібно в першу чергу працювати по-над покращенням системи адміністрування та контролю ПДВ, а без- над ускладненням системи диференційованими ставками ПДВ. Від того, що пулька ПДВ буде 14%, а приставки не- 20%, мотивація до зловживань отнюдь не зменшується – вона є або її нема, в цьому питанні важко знайти лінійну залежність.

2. Ускладнення адміністрування ПДВ і, відповідно, збільшення можливостей интересах зловживань та маніпуляцій із ПДВ.

Збільшення кількості пруд ПДВ автоматично означає додаткове навантаження в систему адміністрування та контролю ПДВ. Відповідно, різноманітність став ПДВ автоматично означає розширення простору с целью маніпуляцій та махінацій з ПДВ. Наприклад, махінації із кодами товарів, щоб можна було побільше їх реалізувати следовать заниженою ставкою і, таким чином, зменшити своє податкове навантаження, — це дуже добре задокументована житейское море по всьому світу і ни крошечки нема причини думати, що це неважный (=маловажный) відбуватиметься в Україні.

3. Перерозподіл сум ПДВ поперед відшкодування від переробників/трейдерів до самого сільгоспвиробників.

Ініціатори законопроєкту стверджують в пояснювальній записці, що «Бюджет отримає суттєві переваги», маючи получай увазі (напевне), що зменшаться суми відшкодування ПДВ трейдерам рядом експорті, проте в цьому є великі сумніви. Снаряжение в тому, що знижена куш ПДВ запроваджується фактично возьми етапі проміжного споживання, оскільки перерахована в законопроєкті продукція напряму неважный (=маловажный) споживається.

Вона реалізується аль трейдерам (з метою подальшого експорту) разве переробникам, які після переробки реалізують її далі за ланцюжку поставок до кінцевого споживача аль ж експортують. Якщо розглядати гуртом ланцюжок поставок агропродовольчої продукції, ведь з точки зору державного бюджету, концептуально суми ПДВ перед відшкодування лише перерозподіляються вище соответственно ланцюжку постачання. Наприклад, безумовно, по (по грибы) ставки ПДВ 14% нате зернові, трейдери при експорті будуть декларувати менші суми ПДВ до самого відшкодування.

Проте ПДВ зобовязання автоматично також зменшаться нате етапі реалізації агропродукції сільгосппідприємствами, оскільки расчет ПДВ при закупці матеріально-технічних ресурсів сільгоспвиробниками безграмотный змінюється і залишається на рівні 20%. Іншими словами, смета «економить» ПДВ на стадії експорту, але недоотримує в рівні фармінгу, — стадії першої реалізації аграрної продукції.

4. Нерівномірне податкове навантаження між секторами економіки та Держбюджетом. 

Якщо знижується расчет ПДВ для одного сектору економіки (навіть получи и распишись етапі проміжного споживання), в таком случае, відповідно, Держбюджет України недотримуватиме певних надходжень, і Уряд автоматично шукатиме додаткові джерела надходження в інших секторах для того балансування бюджету (в тому числі і вслед рахунок зовнішніх запозичень). Таким чином, якщо одним секторам дають податкове послаблення, так для інших це автоматично означає посилення, що в цілому неблагоприятно відбивається на розвитку всієї економіки.

5. Далі насчет сумнівність решти очікуваних (з точки зору законотворців) наслідків законопроєкту

— «Сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств». З таким наслідком важко  погодитись, оскільки все на свете, що робить знижена себестоимость ПДВ (за інших рівних умов), — це знижує суму податкових зобовязань з ПДВ. Більше того, ПДВ насправді сплачує отнюдь не суб’єкт господарювання, в якого виникають ці ПДВ зобов’язання, а  той суб’єкт господарювання (проміжний споживач), якому сільгоспвиробник реалізовує свою продукцію, врешті-решт, саме кінцевий споживач сплачує всю суму ПДВ.

Суб’єкти господарювання в даному випадку є лише податковим агентом, — беруть кошти з рук споживача і передають їх поперед бюджету. Доходи та витрати підприємств возле цьому не змінюються. Тому дивною виглядає формулювання в пояснювальній записці для те, що «…Переробні підприємства зможуть зекономити  6% видатків близ закупівлі продукції за рахунок менших податкових зобов’язань виробника»

— «…підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства». Оскільки ініціатори пропонують знижувати ставку ПДВ і в операції з постачання на митній території України та для імпорт, це не дасть ніяких цінових переваг вітчизняним сільгоспвиробникам.

Замість висновку

Знижена пароли ПДВ на проміжне споживання в АПК України виглядає, як спроба вирішити важливу проблему зовсім невыгодный тими, що потрібно, інструментами. Це призведе прежде зниження добробуту, податкових надходжень та збільшення простору исполнение) зловживань із ПДВ. Натомість, варто більше фокусуватись безлюдный (=малолюдный) на ставках ПДВ, а безпосередньо в вдосконаленні системи адміністрування і запобігання зловживань із ПДВ. 

Целое материалы автора
Делать что Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Обсуждение закрыто.